###Пластун: Фейєноорд, Брюгге та Стандард? Розмови справді були ###
Оборонець "Карпат" розповів про найбільшу біганину в житті, конкуренцію після прощання з Балажицем і запрошення з-за кордону
- Ігоре, перший збір уже відгарували. Чим він запам'ятався?
- У принципі, все, як завжди. Спершу було тяжко: багато бігали, займалися в тренажерних залах. Коли вже почалися спаринги, стало простіше, позаяк навантаження таким чином сприймаються приємніше. Загалом, не можу сказати, що зараз було щось, чого не було раніше.
- У вашій кар'єрі були лише два клуби - "Оболонь" і "Карпати. Де тренувальний процес вам більше до душі?
- Немає сенсу порівнювати, оскільки в кожного тренера свої методи роботи. На сьогодні мені подобається тренуватися: граємо через короткий пас, намагаємося більше контролювати м'яч. Це всім до вподоби, проте для такої манери пот-рібно бути добре фізично підготовленим, аби накривати суперників на їхній частині поля. Відтак отримали чимало бігової роботи. Напевне, так багато я ще не бігав: ні за "Пивоварів", ні за "зелено-білих" раніше.
- Отож навантаженнями Йовичевич не виокремлюється своєю ліберальністю?
- Їх не менше, ніж раніше, - це точно. А за відчуттями взагалі - значно більше.
- За час роботи із хорватським наставником виконували, приміром, якісь управи вперше в житті?
- Так, були певні вправи з м'ячем, які ніколи не відпрацьовував раніше. Додам, що своєю спрямованістю в роботі Йовичевич дещо подібний до колишнього іноземного тренера - Ніколая Костова. Повірте, наша робота на зборах - цікава й різноманітна, тож усі отримали задоволення від неї.
- Після прощання Балажица зі Львовом стало легше дихати в плані конкуренції за місце в старті?
- Та ні! Тим паче, ми з Грегором разом мешкали, товаришували. Відтак нині в команді в мене залишилося на одного друга менше. Не знаю, правда, де він зараз. Думаю, сам Балажиц іще не знає, де він продов-жить кар'єру.
- Із трьох спарингів галичани двічі зіграли "на нуль". Певне, особливих нарікань до вас на зборах не було?
- У принципі, ні до кого не було особливих докорів. Усі розуміють, що ми займаємося на тлі значних навантажень і нам бракує свіжості в діях. До того ж, ми грали змішаними складами, а позитивний результат - не першочергове завдання. Приємно перемагати, проте, як на мене, центральна й захисна ланки зіграли добротно. А невелика кількість влучень - проблема не лише нападу, а всіх гравців.
- Вам, як захиснику, не відомо, чому виникла така скупа результативність у бомбардирів?
- Якщо ви натякаєте, що в нас некваліфіковані форварди, то мушу з вами не погодитися. На тренуваннях із кожним нам складно впоратися. Не потрібно робити передчасних вис-новків. Якщо ми мало забиватимемо у чемпіонаті, а не на зборах, тобі буде про що говорити. Думаю, лише на наступному зібранні результат контрольних поєдинків матиме якусь вагу.
- До слова, чи не зрозуміло, як продовжиться доля Манце - хорватського нападника, котрий перебував на перегляді?
- Це справа не футболістів, а керівників. Зауважу, що Антоніо весь час тренувався з нами, вже прийняли його, як гравця нашої команди. При тому, що він єдиний, хто не розуміє нашу мову. Хоча бачу, що, попри все, він комфортно почувається в колективі.
- Уже на турецькому зібранні до колективу приєднався Федорчук. Раді були зустріти старого колегу?
- Знаємо, що Валерій може бути корисним "Карпатам", отож усі були раді його поверненню. Під завісу зборів уже й зникло відчуття, що його не було з нами останні півроку.
- Од вас, як від Балажица, не вимагають активно підключатися до завершальної фази гри?
- Між собою жартували: "Якщо Грегор іде вперед, значить, у нас усе погано". Я спочатку думаю про свої головні обов'язки, проте готовий допомогти, якщо потрібно буде боротися за верхові м'ячі біля протилежних воріт.
- Йовичевич заявив, що головне завдання цих зборів - об'єднати й побудувати команду в психологічному плані, зважаючи на велику кількість молоді. На ваш погляд, "Карпатам" це вдалося?
- Вважаю, що так, адже й до цього в нас був дружній колектив. Отож поповнення молодими гравцями нам піде лише на користь, оскільки вони бачитимуть, на кого їм потрібно рівнятися, в кого переймати досвід.
- Нагадаю, що на початку грудня була інформація, що нідерландський "Фейєноорд", а також бельгійські "Брюгге" та "Стандард" бажають бачити вас у своїх таборах. Такі чутки мали своє продовження?
- Є агенти, котрі займаються моєю кар'єрою, одне із завдань яких - знайти варіанти за кордоном. Розмови справді були з приводу цього. Проте нині я - гравець "Карпат". А що буде далі - побачимо.
- А вам би хотілося спробувати сили в якомусь європейському чемпіонаті?
- Не хочу загадувати, кидатися словами. Це не дуже красиво. Коли гравець бачить, що якийсь клуб серйозно зацікавлений у ньому, повірте, він перейде туди. Я - не виняток. Однак, насамперед, я би хотів спробувати свої сили в інших чемпіонатах. І не варто це сприймати як камінь у город нашої першості. Просто мені хочеться не заради кар'єри, а своєї особистості, розвитку моєї сім'ї відчути життя в Європі. Утім, хтозна, як життя повернеться. Не відкидаю сценарію, що все життя проведу в Україні в зелено-білій футболці.
